- побовтаний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до побовтати і побовтатися. || у знач. ім. побо́втаний, -ного, ч.; побо́втана, -ної, ж.; жарт. Пришелепувата, нетямуща людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
побовтаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
побовтаність — ності, ж. Стан і властивість за знач. побовтаний … Український тлумачний словник